Потрібно не наздоганяти, а випереджати
Будемо вважати, що, сьогодні, вже нікому не потрібно доводити, що головним завданням держави, як системи інституцій управління політичними, економічними, та соціальними відносинами в країні, є завдання по створенню умов покращення життя людей в суспільстві.
Основним завданням держави Україна має стати забезпечення сталого зростання Рівня життя українців різних соціальних категорій, і підвищення ступеня розвитку українського суспільства. Це – основа могутності нашої країни.
Рівень і Якість життя українців залежать від рівня розвитку економіки України, та від справедливості розподілу результатів її щорічного зростання між усіма домогосподарствами, підприємствами і державою – це один з головних соціальних і економічних законів сучасного світу.
Щорічне планове зростання економіки України, це, з одного боку, завдання для всіх гілок державної влади, з іншого боку,- це джерело для покращення життя людей, та можливість України знайти своє, відповідне потенціалу, місце в геополітичних розкладах сучасного світу.
Важко, з дуже низьким поточним рівнем української економіки у 150 млрд $ (конкуруємо з маленькою Угорщиною, чи, з ще меншим Кувейтом), претендувати на роль економічно та соціально розвинутої країни. Важко розраховувати, що до тебе будуть відноситись не до як жебрака з постійно простягнутою рукою, а як до рівноправного партнера. Саме тому, що ми економічно бідна країна, до нас в світі і відносяться зверхньо, без пошани. Цинічний світ поважає тільки сильних.
Україна повинна мати економіку з розміром ВВП у 500 млрд доларів. Це цільовий показник, який українська влада, не залежно від того, хто приходить до неї, повинна досягти за найближчі 15-20 років.
Зростання економіки залежить від збільшення обсягів товарів та послуг, вироблених українськими підприємствами, проданих на внутрішньому та зовнішніх ринках. В свою чергу, обсяг необхідних до продажу товарів та послуг залежить від можливості їх виробництва. Що, в свою чергу, залежить від потужностей виробництва, та інвестицій, які вкладаються в їх розвиток.
Таким чином, головними рушіями розвитку української економіки є стимулювання розвитку внутрішнього споживчого ринку, збільшення продажів товарів та послуг на експорт, та залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій в зростання можливостей виробництва необхідної кількості товарів та послуг.
Інвестиції в основний капітал мають декілька важливих особливостей. Їх вкладання підвищує, в довгостроковій перспективі, потенціал виробництва. А, в короткостроковій, збільшує рівень доходів людей в суспільстві, що стимулює зростання внутрішнього ринку споживання необхідних товарів та послуг.
Які галузі української економіки мають перспективу росту? В які галузі є сенс сьогодні вкладати значні інвестиції? З тим, аби ці державні та приватні інвестиції дали імпульс зростання тій галузі, що стане драйвером динамічного зростання економіки країни.
Насправді, таких галузей багато. І розвиток багатьох із них може мати мультиплікативний ефект на зростання суміжних галузей, та української економіки, взагалі.
Вибір напрямку економічного розвитку залежить, насправді, від того, до якої моделі розвитку ми схиляємося,- довго та важко наздоганяти розвинуті економіки, чи вже зараз задати тренд на випередження. І формувати стратегію економічного розвитку у відповідності до надЦілей – досягти розмірів ВВП у 500 млрд доларів, та стати провідною країною в одному з важливих для сучасного світу напрямків.
Чому б нам не поставити перед собою стратегічну Ціль стати 1-ю (першою) країною в світі, що переведе свою транспортну інфраструктуру на екологічну електричну модель?
Тим більш, що, по-перше, у Національній транспортній стратегії 2030 закріплене бачення електромобільного майбутнього країни.
По-друге, відповідно до закону«Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Україна зобов’язана знизити викиди у сфері транспорту на 30%.
Крім того, це виконання європейської директиви 2009/33/ЄС «Щодо просування чистих та енергоефективних транспортних засобів автомобільного транспорту» та анонсування Green Deal в Україні.
В нас є така можливість. В нас є можливість стати однією з перших країн в світі, що відмовиться від імпортування та виробництва авто з ДВЗ (дизельних та бензинових автомобілів). Тому, що, як це не парадоксально, в нас відстала, інституціонально не розвинута економіка, в якій нема потужних автомобілебудівних компаній, що, на кшталт західних автомобільних корпорацій-монстрів, створюють потужні лобі проти прискорення темпів розвитку електричного транспорту.
Ми вже сьогодні можемо розробити стратегію створення провідної галузі української економіки – виробництво електромобілів. Легкових, вантажних електромобілів, електричного громадського транспорту, сучасного залізничного електрифікованого транспорту. Та, сконцентрувавши необхідні дослідницькі, наукові, індустріальні ресурси, та залучивши необхідні інвестиції, можемо починати реалізацію цієї стратегії.
Що нам дасть розвиток цього напрямку, та бажання досягти амбітної Цілі – Україна перша країна в світі, що перейшла на експлуатацію виключно електричного транспорту?
- Позиціонування України на світоглядній та геополітичній мапі світу. Переходимо від статусу економічного, соціального, управлінського, регіонального аутсайдера до статусу Лідера в багатьох аспектах
- Вирішуємо значну частину екологічної проблеми в країні
- Задаємо тренди та приклади для багатьох країн світу
- Реалізовуємо стратегію економічного розвитку країни
- Реалізовуємо та розвиваємо науковий та освітній потенціал держави
- Покращуємо Рівень та Якість життя людей в країні
- Об’єднуємо людей в суспільстві навколо надЗавдання, надЦілі. Навколо Національної ідеї – покращення Рівня та Якості життя в країні за рахунок динамічного економічного розвитку
- Змінюємо поточну ментальність українців з меншовартості на лідерів
Що нам дасть розвиток галузі виробництва електротранспорту з точки зору економіки?
- Галузь стане драйвером для розвитку всієї української економіки
- Почнеться інтенсивний розвиток суміжних галузей – наука і освіта, металургія з доданою вартістю, машинобудівництво, хімічна галузь, сучасна електроенергетика, транспортна інфраструктура, фінансовий та банківський сектори
- Підвищення доходів працівників за рахунок попиту на кваліфіковані кадри
Однією з важливих умов розвитку електротранспорту в країні є необхідність модернізації електроенергетичної системи України. Яка, в тому стані, що знаходиться сьогодні, не зможе впоратись зі значним зростанням обсягів споживання електроенергії, та управлінням передачі електроенергії децентралізованим джерелам цього зростання.
Об’єднана електроенергетична система (ОЕЕС) України, що забезпечує виробництво електроенергії (атомна, теплова генерація, гідроенергетика, виробництво електроенергії з відновлюваних джерел), її транспортування по всій території країни, регіональний розподіл та доведення до кінцевих споживачів, знаходиться в поганому технічному, організаційному, та управлінському стані.
Головні технічні проблеми та загрози діючої ОЕЕС України:
- Критична ступінь амортизації магістральних, розподільних мереж, та трансформаторних підстанцій
- Критична ступінь амортизації теплової генерації, що вже за 3-5 років може остаточно зупинитись
- Не стабільна робота атомної генерації, що призводить до наявності ризикових проблем в ній
- Не врегульована операційна діяльність виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Що призводить до пікових навантажень в електросистемі
- Відсутність необхідних обсягів потужностей для акумулювання надлишкової електроенергії, та потужностей для її балансування
- Відсутність автоматизованих програмно-апаратних комплексів збору та обробки інформації про параметри електроенергії в критично важливих місцях електроенергетичної мережі. Що не дає можливість ефективно диспетчерізувати режими генерації, транспортування та розподілу електроенергії в системі
- Відсутність механізмів автоматичного регулювання параметрів мережі в залежності від зміни показників якості електроенергії в критично важливих точках
- Відсутність механізмів прогнозування та профілактики передаварійних станів в системі, та механізмів автоматичного відновлювання елементів мережі транспортування електроенергії, та вмикання резервних шляхів транспортування, у випадках аварійних відключень
- Недосконалість організаційної побудови взаємовідносин операторів ОЕЕСУ, та учасників ринку електричної енергії України
Наявність вищевказаних технічних та організаційних проблем в ОЕЕС України призводить до значних втрат електроенергії в ній, що доходять до 20%, та одного з найгірших в Європі показників SAIDI – перерв у постачанні електроенергії кінцевому споживачу на рівні 700 хвилин у рік.
Більш того, зростання обсягів децентралізованої генерації електроенергії з відновлюваних джерел (вже сьогодні введені в експлуатацію потужності складають більше 8 тис мВт), за умов відсутності необхідних обсягів маневрування та акумулювання надлишків енергії, вже найближчим часом може привести до локальних, а, при поганому розвитку подій, і до загальносистемного блекауту.
Виходячи з вищенаведеного не важко зрозуміти, що електроенергетична система України потребує значної модернізації. Інакше, завданням буде не інтеграція в європейську електроенергетичну систему, а порятунок застарілої моделі забезпечення електроенергією українських споживачів. І критична інфраструктура держави може стати в прямому сенсі – критичною.
ОЕЕС України потребує модернізації. Але, є сенс не просто відновлювати її елементи (джерела генерації; магістральні та розподільні мережі; трансформаторні підстанції; інформаційні та моніторингові комплекси), а модернізувати її у відповідності до сучасних вимог розвитку децентралізованої генерації та споживання, та проривної стратегії електрифікації транспортної інфраструктури країни. Потрібно застосування нового енергоефективного обладнання та нових технологій, що забезпечують зниження витрат при виробництві та передачі електроенергії, зниження рівня втрат при транспортуванні теплової та електричної енергії, оптимізацію величини і розміщення резервних потужностей, покращення якості електроенергії, що доставляється споживачам.
Концепція нової ОЕЕС України
Сучасна ОЕЕС України – це Інтелектуальна (SmartGrid) електроенергетична система на основі мережі з елементами активної адаптації та трансформації. Де всі учасники (генерація, транспортування, споживачі) приймають активну участь в процесах виробництва, передачі, та споживання електроенергії
В складі нової інтелектуальної електроенергетичної системи (ІЕЕС) електрична мережа перетворюється з пасивного пристрою транспортування та розподілу електроенергії в активну середу, параметри і характеристики якої змінюються в реальному часі, в залежності від режимів роботи енергосистеми.
Для забезпечення нового підходу до їх роботи магістральні та розподільні мережі облаштуються сучасними швидкодіючими пристроями силової електроніки, накопичувальними (акумуляторними) потужностями, та програмно-апаратними комплексами, що забезпечують он-лайн отримання інформації про стан будь-яких елементів системи, та параметрів електроенергії в критичних точках мережі. З автоматичним формуванням керуючих сигналів, що, в разі необхідності, трансформують топологію сегментів мережі, та змінюють режими роботи всієї мережі ІЕЕС, або окремих її ділянок.
Реалізація концепції ІЕЕС спрямована на досягнення якісно нового рівня ефективності її функціонування та розвитку, а також на підвищення системної надійності та пропускної здатності, підвищення якості та надійності електрозабезпечення споживачів.
Більш детально про концепцію ІЕЕС України читайте ( Інтелектуальна електроенергетична система України )
Впровадження нової моделі інтелектуальної електроенергетичної системи в Україні дозволить знизити рівень втрат електроенергії з поточних 20% до 5-8%, зменшити показник SAIDIз сьогоднішнього 700 хвилин/рік до рівня 10-20 хвилин/рік, покращити якість забезпечення електроенергією споживачів, збалансувати асиметричні децентралізовані обсяги виробництва та споживання електроенергії, збільшити питому вагу генерації електроенергії з відновлювальних джерел в структурі загальної генерації. Що, в свою чергу, дасть можливість значно покращити екологічну ситуацію в країні, та вплине на економічний розвиток в державі.